Пані Марина пише коротку прозу. Збірка присвячена дідусеві й бабусі – Василеві Пилиповичу й Лідії Корніївні Кармазіним. Пам’ять не лише зберегла світлі постаті дорогих людей, а й зафіксувала їхні сердечні, поважливі, а на стороннє око – подеколи й кумедні взаємини, колоритне полтавське мовлення, примітне для більш-менш освічених містян регіону ХХ століття. Гумор у текстах сусідить із драмами й трагедіями в житті їхніх головних персонажів і всього українського народу цього періоду. Утім міцна родина, заснована на гідності й моральності, взаємній любові, турботі, працьовитості, вірі, і за найскладніших обставин знаходила сенс буття й невтомно торувала шлях, прокладений пращурами.
Федорова
Підпишіться, щоб отримувати листи.