22 червня виповнюється 95 років від дня народження Анастасії Білик-Пошивайло – майстрині народної керамічної скульптури, заслуженої майстрині народної творчості

21 червня 2025, 08:25

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю

Анастасія Білик-Пошивайло народилася у смт Опішня на Полтавщині. Після здобуття середньої освіти почала навчатися малярству по кераміці у своєї сестри Варвари Іващенко та відомого майстра, гончаря і скульптора малих форм Трохима Демченка. 1957 року підвищувала кваліфікацію в Керамічній майстерні при Академії архітектури УРСР. Протягом 1954–1995 рр. працювала у творчій лабораторії на заводі «Художній керамік». Створювала іграшки-свищики у вигляді птахів, звірів, вершників, скульптуру малих форм, тематичні композиції на історичні, літературні та казкові сюжети, декоровані традиційними опішнянськими рослинними і геометричними мотивами. Відтворювала образи з творів видатних українських письменників: Івана Котляревського, Миколи Гоголя, Тараса Шевченка і Панаса Мирного.

Анастасія Савівна - членкиня НСХУ (1971); заслужена майстриня народної творчості України (1976); лавреатка Другого Всеукраїнського конкурсу дитячої іграшки, перша премія (1954); лавреатка Виставки досягнень народного господарства УРСР (1981) та Всесоюзного фестивалю народної творчості (1987). Майстриня була учасницею багатьох вітчизняних і міжнародних виставок та симпозіумів кераміки: Угорщина (1956, 1965), Україна (1957, 1969), Болгарія (1958, 1976, 1982), Бельгія (1958, 1960), Росія (1960, 1972), Німеччина (1965), Канада (1967), Італія (1971), Югославія (1974, 1979), США (1977).

Анастасія Білик-Пошивайло - прославлена майстриня народної іграшки.

Для її іграшок характерні рослинні орнаменти, хвилясті, прямі, ламані лінії, крапки, кружечки, мазки і висока професійна майстерність.

Її твори і нині прикрашають численні музейні та приватні колекції як в Україні, так і за кордоном. Твори зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному, Шевченківському національному заповіднику в Каневі, Канівському музеї народного декоративного мистецтва, Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав», Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка та інших вітчизняних і закордонних музеях.