Сучасні методи лікування в ортопедії та травматології. 17 жовтня – Всесвітній день травм

Найважливішим етапом після будь-якого ушкодження є перші хвилини. Саме тоді вирішується доля постраждалого: чи буде правильно зупинена кровотеча, чи відновлять дихання, чи зафіксують зламану кінцівку так, щоб уникнути додаткових ушкоджень. Недарма кажуть, що «золота година» у травматології – це час, коли можна врятувати життя та зберегти здоров’я. Будь-яке зволікання або неправильні дії у цей період здатні призвести до тяжких ускладнень, тривалої інвалідності або навіть смерті.

Сучасна система невідкладної допомоги базується на чітких міжнародних протоколах. В усьому світі, і дедалі частіше в Україні, застосовуються алгоритми ATLS (Advanced Trauma Life Support) – «розширена підтримка життя при травмі». Це набір чітких кроків, які виконуються бригадою екстреної допомоги: забезпечення прохідності дихальних шляхів, контроль дихання, зупинка кровотечі, іммобілізація пошкоджених ділянок, швидке знеболення та транспортування до лікарні. Такі дії здаються простими, але саме вони формують фундамент подальшого успішного лікування.

Важливу роль відіграють новітні технології, що вже доступні навіть на догоспітальному етапі. Якщо раніше фельдшер мав у розпорядженні лише дерев’яні шини та стандартний набір інструментів, то сьогодні все більше використовуються вакуумні шини, які надійно фіксують кінцівку та попереджають вторинні ушкодження. У каретах швидкої допомоги з’являються мобільні апарати ультразвукової діагностики, що дозволяють уже на місці встановити попередній діагноз – виявити внутрішню кровотечу, розрив органів чи великі гематоми. А спеціальні портативні системи для внутрішньовенного доступу та введення рідин забезпечують швидке відновлення циркуляції крові навіть у найважчих випадках.

Коли постраждалий потрапляє до лікарні, на перший план виходять сучасні методи діагностики. Класичний рентген залишається основою для підтвердження переломів і вивихів, але його можливостей уже недостатньо для складних випадків. Тут на допомогу приходить комп’ютерна томографія (КТ), яка з неймовірною точністю показує навіть найменші тріщини кісток, а також дозволяє оцінити стан внутрішніх органів при політравмі. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) є незамінною при ушкодженнях зв’язок, хрящів, менісків чи м’яких тканин, що не видно на звичайному рентгені. І, нарешті, унікальним інструментом сучасної травматології стала артроскопія – методика, яка дозволяє лікарю через крихітні проколи «зазирнути» всередину суглоба, одразу поставити точний діагноз і навіть усунути проблему без великих розрізів.

Таким чином, сучасний підхід до травми – це поєднання швидкості, чіткості алгоритмів і найновіших технологій. Від моменту події і до перших годин у лікарні формується ланцюг, де кожна ланка однаково важлива: від правильних дій очевидців і бригади «швидкої» до високоточної діагностики в стаціонарі. І чим більш злагоджено та технологічно працює ця система, тим більше шансів у пацієнта не лише вижити, а й повернутися до повноцінного життя.

Сучасне лікування в ортопедії та травматології – це справжній симбіоз класичної хірургії та новітніх технологій, де головною метою є не просто зрощення кістки чи заміна пошкодженого суглоба, а відновлення людини як особистості, її рухливості, активності та якості життя. У XXI столітті ми дедалі більше відходимо від уявлення про травматологію як «ремесло з гіпсом і цвяхами» і говоримо про високоточну науку, що використовує комп’ютери, 3D-друк, біоінженерію та робототехніку.

Основою лікування переломів є остеосинтез – фіксація кісткових уламків спеціальними металевими конструкціями. Якщо ще кілька десятиліть тому це були масивні пластини та гвинти, що вимагали великих розрізів і тривалої іммобілізації, то сьогодні в практиці активно застосовуються блоковані інтрамедулярні стрижні та кутові стабільні пластини нового покоління. Вони дозволяють відразу після операції навантажувати кінцівку, що значно скорочує термін відновлення. У складних випадках застосовуються зовнішні фіксатори з комп’ютерним керуванням, які дають змогу поступово виправляти деформації чи подовжувати кінцівки, використовуючи природний потенціал кісткової тканини до росту.

Особливе місце у сучасній травматології займає ендопротезування суглобів. Це метод, який дарує людям друге життя: пацієнт, що роками страждав від болю при коксартрозі чи гонартрозі, вже через кілька днів після операції робить перші кроки без сторонньої допомоги. В Україні за останні роки проведено десятки тисяч таких операцій, і все частіше використовуються індивідуалізовані протези, створені за допомогою 3D-друку з урахуванням анатомічних особливостей кожного пацієнта. Завдяки цьому суглоб «сідає» як рідний, а термін його служби досягає 20–30 років.

Ще одним проривом стали малоінвазивні втручання. Завдяки сучасним відео- та комп’ютерним технологіям сьогодні можна відновити хрестоподібні зв’язки, видалити розірваний фрагмент меніска чи усунути хрящові ушкодження через кілька невеликих проколів. Це не лише зменшує операційну травму, а й дає можливість пацієнтові вже через кілька днів повернутися до активного життя, яке раніше вимагало тижнів чи місяців реабілітації.

Важливу роль у сучасному лікуванні відіграють біологічні технології. Використання збагаченої тромбоцитами плазми (PRP-терапія) стимулює природні процеси загоєння тканин, зменшує біль і прискорює відновлення після травм. Дослідження зі стовбуровими клітинами відкривають перспективи регенерації хряща та кістки там, де раніше єдиним виходом була інвалідність. У практиці українських клінік все частіше застосовуються остеоіндуктивні матеріали – біокераміка, колагенові матриці, які створюють «каркас» для росту власної кісткової тканини. Це майбутнє травматології, що вже почало реалізовуватися сьогодні.

Та навіть найсучасніша операція не матиме успіху без правильної та своєчасної реабілітації. Раніше пацієнтам рекомендували тривалий спокій, але сьогодні ми знаємо: рух – це життя. Тому відновлення починається вже в перші години після операції. Для цього застосовуються роботизовані тренажери, системи «розумної» реабілітації, індивідуально підібрані програми фізичної терапії. Все це допомагає людині не лише відновити функцію, а й знову повірити у власні сили, подолати страх руху та повернутися до активної роботи й спорту.

Сучасний лікар-травматолог – це не просто хірург із набором інструментів. Це фахівець, який поєднує в собі знання класичної анатомії та фізіології з новітніми досягненнями біоінженерії, робототехніки, комп’ютерного моделювання. Він має бути і майстром в операційній, і психологом для пацієнта, і дослідником, що впроваджує нові технології.

І саме тут постає головний сенс усіх досягнень: у центрі завжди залишається людина. Не імплант, не комп’ютер, не технологія – а конкретний пацієнт, який хоче знову ходити, працювати, обіймати своїх близьких і жити без болю. І щоразу, коли після важкої травми пацієнт піднімається на ноги, ми бачимо, що зусилля медицини не марні. Це є доказом того, що сучасна ортопедія та травматологія – це не лише галузь науки, а справжнє мистецтво відновлення людини.

Олександр Козін, лікар-ортопед-травматолог ортопедо-травматологічного відділення

КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради»