Ментальне здоров’я українців у часи війни: масштаб виклику та шляхи підтримки

Масштаб проблеми: що показує статистика

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, через наслідки російського вторгнення майже кожен п’ятий українець перебуває у групі ризику розвитку тієї чи іншої форми психічного розладу.

Соціологічні опитування останніх років фіксують тривожну динаміку: значна частина українців повідомляє про високий рівень хронічного стресу, який напряму пов’язують із повномасштабним вторгненням, а чимало людей оцінюють свій психоемоційний стан як незадовільний або відзначають ознаки емоційного виснаження. Особливо вразливими залишаються підлітки та молодь: страх мобілізації, перерваність освітнього процесу, втрата звичного кола спілкування і відчуття невизначеності щодо майбутнього формують у молодих людей стійке емоційне напруження. Водночас старше покоління частіше називає джерелом стресу погіршення фізичного здоров’я, тривалі відключення електроенергії та побутової інфраструктури, а також фінансові труднощі.

Окрему групу ризику становлять внутрішньо переміщені особи та біженці: ознаки депресії виявляють у переважної більшості з них, а рівень тривожності серед переселенців суттєво перевищує показники людей, які не змінювали місця проживання. Медична статистика фіксує також зростання звернень із приводу розладів, пов’язаних із перенесеним стресом, і випадків зловживання алкоголем як форми (не)усвідомленого «самолікування».

Позитивна тенденція: люди частіше звертаються по допомогу

Попри складність ситуації, є і обнадійливий сигнал: українці дедалі частіше долають страх стигми та звертаються по професійну психологічну підтримку. Так, лише протягом кількох перших місяців поточного року, за даними Національної служби здоров’я України, безоплатну психологічну допомогу отримали сотні тисяч громадян – це у рази більше, ніж у попередні роки. Зростає й попит серед чоловіків, які традиційно рідше зверталися по підтримку: спеціалізовані лінії психологічної допомоги для чоловіків фіксують стабільний потік звернень, пов’язаних як із наслідками війни, так і з побутовим та сімейним навантаженням. Це свідчить про поступову зміну суспільного ставлення до психічного здоров’я: звернення по допомогу дедалі частіше сприймається не як прояв слабкості, а як відповідальний і зрілий крок турботи про себе та своїх близьких.

Чому це стосується кожного з нас

Психічне здоров’я – така ж невіддільна складова загального здоров’я людини, як і фізичне. Тривалий стрес, тривога чи емоційне виснаження впливають на імунітет, перебіг хронічних захворювань і якість життя в цілому. Тому турбота про ментальне благополуччя – не другорядне, а першочергове завдання як для системи охорони здоров’я, так і для кожної родини, і окремої людини.

Практичні поради для збереження психічної рівноваги

• Дозволяйте собі відчувати емоції – тривогу, смуток, втому, – не знецінюючи їх і не порівнюючи своє горе з чужим.
• Підтримуйте режим дня: повноцінний сон, регулярне харчування та помірна фізична активність суттєво знижують рівень стресу.
• Обмежуйте безперервне споживання тривожних новин, виділяючи для їх перегляду конкретний час.
• Не залишайтеся наодинці з проблемою – підтримуйте контакт із родиною, друзями, колегами.
• За потреби звертайтеся до фахівців: сімейного лікаря, психолога або на безоплатні лінії психологічної підтримки.

Війна триває вже понад чотири роки, і психологічні наслідки цього періоду ще довго відчуватимуться в українському суспільстві. Проте досвід останніх років показує: коли людина не залишається наодинці зі своїм болем, а отримує своєчасну підтримку – фахову, родинну чи громадську, – це суттєво полегшує шлях до відновлення.

Цьогорічний Всесвітній день психічного здоров’я – ще один привід нагадати собі: піклуватися про власний психічний стан не соромно, а необхідно. Бережімо себе та одне одного!

Ростовська Наталія, лікар-фізичної та реабілітаційної медицини,

завідувач реабілітаційним відділенням КП «1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської лікарні»